Ф’ючерсний контракт. Що таке ф’ючерс і як він працює

Ф’ючерс – це договір чи контракт, який зазначає, що продавець зобов’язаний постачати покупцю базовий актив за домовленою ціною та у конкретні терміни. Наприклад, згідно ф’ючерсного контракту, нафтовидобувна організація зобов’язалася постачати нафту на виробництво рідкого палива ціною 58$ за барель у кількості 80 барелів до 28 числа кожного місяця, а покупець, у свою чергу, повинен внести оплату за поставку до 29 числа кожного місяця.

Базовим активом, окрім ф’ючерсу на нафту може бути зерно, цінні папери, біржовий індекс, будь-які товари чи сировина, послуги, ф’ючерс на золото та ін.

Відмінність ф’ючерсу від базового активу

Ф’ючерс передбачає договір на базовий актив, але на ф’ючерс не переходять якості базового активу. Тобто, купуючи через ф’ючерс, наприклад, цінні папери покупець не стає їх власником і не може їх використовувати у юридичних цілях. Проте, купувати через ф’ючерс набагато дешевше, ніж безпосередньо сам базовий актив.

Види ф’ючерсів

Ф’ючерсні контракти діляться на два види:

Розрахункові – не передбачають поставку товару, тобто у контракті фіксується лише вартість, та дата оплати. Вигода цього виду ф’ючерсу в тому, що продаж цієї угоди вище ніж її вартість.
Поставні – фокусуються на даті поставки в строки з фіксацією ціни. Продавець зобов’язаних поставити товар до конкретної дати. Якщо так не відбувається, біржа штрафує продавця.

Як працюють ф’ючерси

Ф’ючерсні контракти купують та продають на біржах за певною вартістю, яка може мінятися. Головною метою торгів ф’ючерсних контрактів є заробіток трейдера на різниці – купити дешевше та продати дорожче. Ф’ючерсні контракти передбачають відповідальність обох сторін, як покупця, так і продавця, а біржа виконує роль гаранта.

При купівлі ф’ючерсу, біржа заморожує суму вартості контракту на рахунках покупця та продавця. Якщо коштів на рахунку не достатньо, брокер контролює поповнення рахунку клієнтом. У випадку, якщо це неможливо, угода буде закрита за правилами маржин-колл – частина угод закривається брокером за ринковою ціною.

Важливим етапом ф’ючерсних контрактів є експірація. Експірація – це виконання домовленостей згідно договору. Тобто експірація визначається останньою датою, коли відбувається поставка товару та розрахунок.

Також, на біржі є два схожих контракти – ф’ючерс та опціон. Головною відміною цих двох договорів є те, що ф’ючерс – це зобов’язання обох сторін про поставку та оплату, а опціон передбачає виконання зобов’язань однією стороною та право другої.

Опціон – це контракт із зазначенням сум та строків, в якому обов’язки несе сторона продавця, а сторона покупця може змінювати свої правила, або відмовитися від послуг будь-коли. Тобто, такий вид договору не рівний для обох сторін.

Основні стратегії торгівлі ф’ючерсами

Найчастіше використовуються 3 основні стратегії торгівлі ф’ючерсами:

Арбітражні операції – торги пов’язаних між собою угод з ціллю заробити на різниці в ціні на однакових активах. Торги відбуваються або одночасно на різних біржах, або на одній в різний час.
Хеджування ризиків – продаж ф’ючерсних контрактів як можливість зменшення ризиків при зміні вартості базових активів з гарантією фіксації ціни. Ця стратегія актуальна, коли, наприклад, покупцю необхідно придбати валюту за певним курсом через місяць, і тоді він купує ф’ючерсний контракт, який забезпечить йому відповідні умови.
Спекулятивні операції – спекулянт отримує прибуток від різниці ціни покупки та продажу контракту.

Ф’ючерсні контракти сьогодні вкрай популярні на біржах, проте вони і виконують важливу роль у страхуванні вартості та строків домовленостей. Важливо пам’ятати, що ф’ючерс – це не власність базовими активами, а їх використання на певний період часу відповідно до контракту.