Ризик менеджмент як інструмент управління ризиками

Ризик-менеджмент – це система управління ризиками, яка включає в себе стратегію та тактику управління, направлені на досягнення основних бізнес-цілей банку.

Сучасна економічна наука представляє ризик як вірогідну подію, в результаті настання якої можуть відбутися позитивні, нейтральні або негативні наслідки. Якщо ризик припускає наявність як позитивних, так і негативних результатів, він відноситься до спекулятивних ризиків. Якщо ж наслідки негативні, або відсутні взагалі, такий ризик іменується чистим.

Мета ризик-менеджменту у сфері економіки – підвищення конкурентоспроможності господарюючих суб’єктів за допомогою захисту від реалізації чистих ризиків.

Де застосовувати ризик-менеджмент

Ризик-менеджмент в ідеальній організації повинен бути інтегрований у всі процеси, повинен стати невід’ємною частиною будь-якого процесу прийняття рішення. На практиці управління ризиками часто здійснюється силами відокремленого підрозділу, що призводить до його відірваності від ключових бізнес-процесів. Управління ризиками має здійснюватися на різних рівнях управління – це дозволить компанії найкращим чином контролювати ризики і вживати превентивних заходів. Саме тому ризик-менеджмент повинен бути інтегрованою, а не самостійною системою всередині організації. Найбільшу увагу ризик-менеджменту слід приділяти при прийнятті рішень по найбільш значущим для розвитку організації питань – при стратегічному плануванні і зміни в політиках компанії, при впровадженні нових проектів, процесів і процедур, перед великими фінансовими інвестиціями або оптимізаційними заходами.

управління ризиками

З точки зору практики ризик-менеджмент можна розділити за сферами його застосування, які відповідають всім можливим напрямам діяльності організації:

Планування на стратегічному та операційному рівні, бюджетування;
Ресурсне планування і управління активами;
Зміни в організаційних бізнес-процесах, пов’язані з технологіями або управлінням;
Дослідження і розробки;
Управління якістю продукції та процесів;
Екологія та охорона безпеки праці;
Соціальні аспекти діяльності організації, взаємовідносини з співробітниками і суспільством;
Інформаційна безпека;
Управління взаємодією з постачальниками і партнерами організації;
Аналіз ринкових тенденцій і запитів потенційних споживачів;
Управління проектами.

Стратегія ризик-менеджменту

Стратегія ризик-менеджменту є мистецтвом управління ризиками підприємства в умовах невизначених господарських ситуацій, яке засноване на прогнозуванні ризиків і впровадження методів їх зниження. Така стратегія включає в себе правила, на базі яких приймаються ризикові рішення і способи визначення варіантів їх вирішення.

Можна сформулювати такі правила управління стратегією ризик-менеджменту:

максимум виграшу;
оптимальна волатильність результату;
оптимальна ймовірність результату;
оптимальність поєднання виграшу і величини ризику.

Етапи ризик-менеджменту

У ризик-менеджменті прийнято виділяти кілька ключових етапів:

- виявлення ризику і оцінка ймовірності його реалізації і масштабу наслідків, визначення максимально-можливого збитку;

- вибір методів та інструментів управління виявленим ризиком;

- розробка ризик-стратегії з метою зниження ймовірності реалізації ризику і мінімізації можливих негативних наслідків;

- реалізація ризик-стратегії;

- оцінка досягнутих результатів і коригування ризик-стратегії.

Ключовим етапом ризик-менеджменту вважається етап вибору методів та інструментів управління ризиком.

Книги з управління ризиками

Для того, щоб мати справді професійний підхід, необхідно почерпнути знання з різних джерел. Ми підібрали кращі книги з управління ризиками:

«Настільна книга з внутрішнього аудиту», Олег Кришкін;
«Управління ризиками в умовах фінансової кризи», Леонід Тепман;
«Розуміти ризики. Як обрати правильний курс», Герд Гігеренцер;
«Оптимальна бізнес-модель. Чотири інструменти управління ризиками», Каран Гіротра;
«Основи бізнес-менеджменту підприємств», Володимир Савчук

Приклади ризик-менеджменту

Існує три основних типи організації ризик-менеджменту. Управлінням ризиками можуть займатися підрозділи фірми, але в рамках своїх компетенцій. Так наприклад, в одній компанії з комплексними і поточними ризиками може працювати відділ аналізу та планування, а відділ, який займається грошовими потоками коригувати фінансові ризики. У іншій управлінням фінансовими ризиками, включаючи валютні і кредитні ризики, займається казначейство, яке також відповідає за страхування власності.

Інший підхід називається ризик-менеджментом пасивним із залученням консультантів із зовні. Вони проводять оцінку ризиків підприємства і готують аналітичні звіти зі своїми пропозиціями і висновками, які далі виносяться на рівень правління компанії. Консультанти аналізують як ризики компанії, так і окремих угод.

Також компанії можуть застосовувати активний ризик-менеджмент, коли зниженням ризиків займається спеціально створений підрозділ. Керівник підрозділу в залежності від потреб фірми може входити до правління, перебувати в підпорядкуванні у генерального директора компанії або підпорядковуватися одному з ключових менеджерів (фінансового, комерційного директора).

Розгляд діяльності компанії як єдиного цілого в процесі ідентифікації ризиків ускладнює завдання фахівців. Ризики різноманітні і багатогранні, і їх ідентифікацію набагато простіше здійснювати частково і послідовно - для цього і необхідно виділення ключових елементів діяльності організації.