Що таке кліринг. Види, особливості, плюси і мінуси

Кліринг – це безготівкова фінансова операція, яка передбачає розрахунок за товар, послугу, цінні папери відповідно до двосторонніх зобов’язань. Тобто, дві, чи більше сторін надають одна одній певні послуги, і замість того, щоб окремо платити за них, вираховується різниця та перераховується стороні, яка надала послуг на більшу суму. Отже, що таке кліринг – це обмін послугами.

Кліринг може застосовуватися у взаємовідносинах між компаніями, банками, державами. За правилами клірингу, будь яка установа може користуватися цією послугою. Кліринговою компанією може виступати як приватне, так і державне підприємство, яке надає послуги із зведення контрагентів між собою та вираховування компенсацій.

Види клірингу

Види клірингу залежать від діяльності сторін та формі взаємовідносин між ними.

Існують такі види клірингу:

Валютний кліринг – форма співпраці між країнами, яка передбачає відсутність фактичних валютних переказів.
Товарний кліринг – взаєморозрахунок відповідно до наданих послуг чи товарів між установами.
Простий кліринг – у випадку співпраці двох сторін, які розраховуються по факту здійсненої операції відповідно домовленостей (надання конкретної послуги, постачання розхідних матеріалів для виготовлення товару).
Багатосторонній кліринг – співпраця багатьох підприємств між собою, наприклад, від виготовлення товару до його реалізації.
Міжбанківський кліринг – операції розрахунків між банками.
Біржовий кліринг – між юридичними та фізичними особами за цінні папери.

Особливості клірингу та етапи

Клірингові операції допомагають компаніям заощадити час та кошти на перевезення коштів та їх зберігання. Завдяки електронним системам, сторони швидко отримують переказ.

Кліринг відбувається у 4 етапи:

Заключення клірингової угоди – партнери надають в банк чеки та векселі.

Звірка домовленостей всередині клірингової палати – банк створює відомість на основі чеків та векселів і передає до клірингової палати.
Визначення сторони, яка має переказати кошти – клірингова палата визначає, яка зі сторін є боржником, надсилає дані до центрального банку, а чеки та векселя до банків сторін. Центральний банк звіряє розрахунки.
Виконання зобов’язань – центральний банк списує кошти з рахунків сторін за правилами угоди.

Плюси та мінуси клірингу

Кліринг, як і будь яка фінансова операція, містить вигоди та недоліки. Серед плюсів клірингу можна зазначити: швидкість проведення розрахунків, відсутність зайвих витрат на зберігання та перевезення коштів, відсутність ризиків щодо коливання цін.

Мінуси клірингу наступні: заключення специфічних договорів, ризик невиконання зобов’язань однієї зі сторін, можливість помилки у даних розрахунків, що може привести до невірної перерахованої суми.

Які ризики клірингу та як їх уникнути

Серед основних клірингових ризиків, від яких можуть постраждати учасники операцій, визначаються такі:

Кредитний кліринговий ризик – один з учасників може не встигнути провести розрахунок через недостатніх коштів на рахунку;
Системний кліринговий ризик – можливість банкрутства учасника;
Неліквідний кліринговий ризик – один з учасників може не встигнути перевести активи в кошти та не провести оплату контрагентові.

Для зниження ризиків клірингу відповідні організації, а саме клірингові установи, щоденно проводять моніторинг стану рахунків контрагентів. До клірингової організації обов’язково входить комітет з ризиків, який і займається відстеженням можливих ризиків серед основних показників учасників клірингової угоди. Також клірингові установи створюють фонд, який складається з внесків контрагентів, завдяки чому скорочують час на розрахунковий період.